Незалежно від кризи, передвиборчої лихоманки, погоди тощо наші душі вимагають свята. Нехай воно буде маленьким, локалізованим і коротким - дарма, аби після нього «відпустило». Щорсівчанин Василь Стельмах (працює мостовим слюсарем 14-ї дистанції колії) «для душі» розводить голубів.
Розказує: любить птахів з дитинства. Тоді, в 60-х, голубники були в Щорсі майже в кожному другому дворі. А потім телевізори та комп'ютери позбавили хлопчаків величезного задоволення - ганяти голубів, милуватися їх стрімким і красивим летом. Таким спритним, що навіть хижаки (сапсан чи яструб) не завжди можуть їх наздогнати.
Василь багато знає про голубів, але постійно поповнює свої знання: для улюбленого заняття не шкода ні часу, ні зусиль. Не шкода й грошей, бо (за великим рахунком) тримати птахів не так вже й дешево. Скажімо, його 80 голубів з'їдають за місяць більше мішка зерна (пшениці, ячменю, проса тощо). А недодержання умов утримання птахів, брудне, погано обладнане приміщення, нераціональне харчування і забруднені поїлки, позбавлення голубів моціонів, неналежні умови вирощування молодняка і ще цілий ряд факторів можуть викликати різні хвороби.
Проте гра варта свічок, - переконаний Василь Стельмах. З квітня по жовтень він кожного ранку випускає своїх голубів у політ. Милується, спостерігає і так, і в бінокль: заряджається позитивом на увесь день. Одна з його улюблених «літаючих» порід - гривуни. Це білосніжні голуби з кольоровою (червоною з фіолетовим відтінком, лимонною, чорною) плямою - «гривою» на задньому боці шиї (нижче потилиці).
  Політ гривунів (особливо південної - миколаївської - географічної раси) дуже красивий і своєрідний, - ділиться враженнями Василь Євгенович. - Піднімаючись в повітря, кожний голуб тримається в зграї відокремлено, але від загальної групи не відстає. Політ може тривати дві, а то й усі чотири години. За цей час гривуни кілька разів знижуються десь на третину, а потім знову піднімаються вгору. Така гра в повітрі - незабутнє видовище.
Спускаючись на голубник, птахи ніби «зависають» над коньком даху - дають можливість помилуватися ними.
На нижньому поверсі голубника живуть «нелітаючі» - декоративні птахи. Серед них - павичеві голуби. У них віялоподібні хвости і неприродно закинуті назад шиї. Вони - з числа штучно створених порід: «для екзотики», - пояснює господар.
А от туркоти (з групи трубачів - барабанщиків) на початку минулого століття зустрічались в українських селах часто. Селяни дуже любили їх. У туркотів на лобі закручений вперед пучок пір'їн, на потилиці - широкий чуб. Ноги прикрашені пір'ям. Дуже красиві птахи, дарма. що літають дуже важко. Але і догляд за ними неабиякий. Скажімо, щоб красиве пір'я на ногах не бруднилося, треба влаштовувати високі сідала.
Туркоти вважаються агресивними. Проте у Василя Стельмаха усі живуть досить мирно. Заходиш в загородку, і ніби потрапляєш в інший, дивовижний, світ - в різнобарвне пташине царство. Як на мене - ще й таємниче, бо, як не соромно, до зустрічі з голубівником мала досить наближене уявлення про особливості цих птахів, породи.
Певно, небагато знайдеться людей, з якими можна «професійно» поговорити про голубів, - кажу Стельмаху.
У відповідь він називає не так уже й мало щорсівчан, які захоплюються голубами: Микола Мураха. Володимир Приходько, Володимир Терехов, Валентин Коваленко, Петро Дятел... Зізнається: дуже любить бувати на пташиних виставках, які влаштовуються в Києві. Харкові, Сумах: «День, проведений там, додає кілька місяців життя».
Поділяє чоловікове захоплення і дружина Олена. Коли Василь дуже занятий, і погодує, і - при потребі -полікує птаха. Олена розказала зворушливу історію про голубину пару - коли «мама» пропала, «батько» сам годував пташенят.
... Уже в кінці нашої розмови Василь Стельмах, підсумовуючи, зазначає: із численного сімейства голубиних, що нараховує майже 300 видів птахів, тільки в одного роду - голуби - склались близькі стосунки з людиною. І зберігаються вони більше п'яти тисяч років. Можна тільки уявити, скільки людських душ зігріли вони за цей час.
И в завершение хотелосб бы предлжить Вам гороскоп на каждый день.