Dmytro Taran
Коні привели... в Англію
Працювати коли-небудь конюхом у наміри Дмитра Тарана із Займища ніколи не входило. Після школи навчався в райцентрівському ПТУ - «на теслю». Потім -армія, далі - кілька провальних спроб заробити на життя: столичні замовники уміють «кидати» провінційних будівельників. Пригнічений, подавлений, він тоді не придумав іншого виходу, окрім як купити нову газету оголошень: може,на цей раз пощастить. Так він опинився спочатку на Олександрійському, потім на Дніпропетровському (с.Вишневе) конезаводах.
- На землі ти - людина, на коні ти -наїзник, - казав ірландський тренер Девід Кіган. Методи його тренувань не дозволяли розслаблятись. Зате через місяць-другий уже можна було підводити перші підсумки. А через неповних півроку тренер почав розмову з підопічними про роботу за кордоном.
Поки питання вирішувалось, молодих наїзників запросили на іншу роботу - помічниками каскадерів на зйомках фільму «Тарас Бульба».
Так же как и Дима, Вы можете составить красивые статусы о себе и быть в центре внимания.
Але коли творці фільму побачили, як ми тримаємось на конях, запросили нас «в артисти», - розповідає Дмитро Таран. - Бувало так, що до обіду ти - «козак», після полудня - «шляхтич».
Зйомки в Кам'янеці-Подільському затяглися на 5 місяців. Після повернення хлопців чекало професійне випробування і розподіл. Дмитру випала Англія.
І тут я двічі пожалкував, - згадує. - По-перше, тому що в школі у нас була німецька, по-друге, що в Дніпропетровську погано вчив англійську. Тож на перших порах більше кивав головою і посміхався.
Відтоді минуло більше року. Цей час юнак провів у невеличкому містечку Фйоск: працював у конюшнях свого роботодавця Кевіна Рояна, котрий утримує скакових коней. В його обов'язки входять, зокрема, щоденні п'ятигодинні тренування, догляд за шістьма конями, до яких «прикріплений». Куди везуть на скачки коня, туди їде й Дмитро. Так побував у багатьох містах. Вірніше, на іподромах багатьох міст.
Розказує: чепурить коня перед показом, як наречену. У буквальному значенні - з ніг (змащує копита олією, щоб блищали) до голови (розчісує гриву і заплітає косички). Потім виводить коня на огляд, аби глядачі оцінили його і зробили ставки. (Якщо «зовнішність» коня сподобалась, Дмитро отримує додаткову платню - «за красу»).
- Платять йому, - зізнається, - непогано. - За перший рік роботи купив машину, а не так давно поміняв її - на більш сучасну.
Житлом забезпечує господар. От тільки готувати доводиться самому (спасибі мамі - навчила) - так економніше.
Зараз йому 22. Контракт підписаний на 5 років. У нього все виходить добре, тож завтрашній день можна вважати забезпеченим.
А на питання, чого б зараз хотілося найбільше, Дмитро несподівано відповідає: одружитися.
- На багатій англійці? - допитуюсь далі.
- На симпатичній українці, - посміхається він.
Може, й пригледів таку під час відпустки, коли приїздив додому, хтозна...
Марія ІСАЧЕНКО
На знімках: з улюбленим конем Сеньйором Мірасолем;
на зйомках фільму «Тарас Бульба»
(Дмитро - перший справа).
Фото з архіву Д.ТАРАНА
