на главную
форум
гостевая
контакты
карта сайта
 
Щорс информер времени
Щорський район
  • 85-річчя району
  • Звернення районної ради
  • 65-річчя визволення
  • Органи самоврядування
  • Щорська міська рада
  • Організаціі та установи
  • Прикордонники, митниця
  • Охорона здоров'я
  • Освіта
  • Захищенність
  • Інші установи
  • Підприємства
  • Локомотивное депо
  • Дистанція колії
  • ТОВ МК «Добробут»
  • ТОВ Меблева фабрика
  • Інші піприємства
  • Розвиток, культура, спорт
  • Залучення інвестицій
  • Торгівля і підприємництво
  • Сільське господарство
  • Культура і туризм
  • Спортивне життя

  • меню

    загрузить галерею


    Главная
    Щорс любимый город
    История
    история города Щорс
    Галерея
    фотографии города
    Знаменитости
    известные личности города
    Люди творчества
    творческие люди города
    Статьи, очерки
    нам есть кем гордиться
    Газета "Проминь"
    местное издание
    Помним...
    вечная память
    Справочник
    номера телефонов города
    Чат
    просто поболтать
    Опросы
    мнения и пожелания
    Отдохни
    игры и развлечения

    новости сайта

    погода Щорс

    архив газеты "Проминь"

    архив газеты Проминь

    новости, которые ты пропустил



    читать

    Щорс - тайна гибели

    Пуля для комдива.  Щорс - тайна гибели

    история, которую мы должны знать

    смотреть фильм

    В. Карпенко - Щорс читать книгу

    наши друзья

    города Украины

    PR-CY.ru schors.ru.gg в каталоге Dmoz

    Щорс

    anya sergeeva


    Генерація майбутнього

    Аня Сергєєва

         
    Аня Сергеева, Щорский район с. ПетровкаНаша молодь надзвичайно обдарована. Серед місцевих юнаків та дівчат чимало відомих спортсменів, талановитих митців, високоосвічених інтелектуалів.  Попри юний вік з-під її пера сходять рядки роздумів дивовижної сили і глибини. Ця дівчина зараз навчається на II курсі Ніжинського педагогічного ліцею, а дізнатися про її здібності широкий загал зміг після конкурсу під назвою «Книга, що змінила мій світогляд». Аня відправила на розгляд конкурсного журі свою роботу і заслужила багато схвальних відгуків, зокрема - й від відомої чернігівської письменниці Валентини Мастєрової.
        А.Сєргєєва навчилася читати ще в п'ятирічному віці. Воно й не дивно, адже її мати - бібліотекар. З дитинства просто не тямить себе без книжок. Колись це були казки (особливо - цикл оповідей про Незнайка), згодом надійшла черга пригод Гаррі Поттера (до речі, вона вважає україномовний переклад цих творів більш якісним і цікавим, ніж російськомовний). Тепер же віддає перевагу більш серйозній літературі, а також тій, яка передбачена навчальною програмою. Вона відчуває потяг до пригод та мандрів, в її планах - досконало опанувати англійську мову й працювати перекладачем. Можливо тоді здійсниться її мрія - побувати в столиці Великої Британії місті Лондон...

      Уривки з твору Ані Сєргєєвої, з яким вона взяла участь у конкурсі «Книга, що змінила мій світогляд».
     
      Рано чи пізно у житті кожної людини настає той момент, копи вона починає замислюватись над сенсом життя, звіряти свої вчинки із заповідями Божими і робити власні висновки. Майже в усіх змінюється бачення та розуміння світу, суспільства загалом або кожної людини. Вплинути на світогляд можуть рідні, друзі, подолання певних життєвих проблем або ж навіть прочитання якоїсь книги, прослуховування певної музики, перегляд фільму. І неважливо, якою була причина, важливо, який результат.
      У становленні мого світогляду провідну роль зіграла саме книга. Вперше вона потрапила до мене в руки восени минулого року. Мені її порадила прочитати мама. Спочатку я подумала, що це виявиться щось нудне та повчальне. Звичайна тоненька книжечка, більше схожа на блокнот. На обкладинці - фотографія старшокласниці. Як з'ясувалося, це був знімок авторки збірки - Олени Семененко. Книга ж називалася «Тихий ангел над нами літав».
      Епіграфом до біографи, яку написала її мати, були слова : «Иногда просто жить -проявпение храбрости». Тут я зрозуміла, що життя цієї дівчини було нелегким. І справді, з самого дитинства вона занедужала на тяжку хворобу - цукровий діабет. Але, незважаючи на це, завжди була дуже веселою, її оптимізму могли б позаздрити навіть здорові діти. Олена любила музику, грала на фортепіано. Вона казала: «Коли б я була останньою дитиною, яка захворіла на цю хворобу!» У 18 років вона повністю втратила зір. Але й ця перешкода в житті її не здолала, навіть з такою вадою вона навчилася жити повноцінно. Вона підтримувала людей у тяжкі хвилини, спілкувалася з багатьма талановитими людьми Чернігівщини. Дуже любила Олена Україну, вболіваючи за неї всім серцем.
      Дуже рано закінчився життєвий шлях цієї дівчини. 18 грудня 1996 року вона померла. їй було лише 29 років.
    Знайомство з біографією Олени Семененко залишило слід не лише в моїй пам'яті, а й в моєму серці. Своє життя Олена порівнювала зі свічкою, адже зараз вона всім світить,
      І а вже наступної миті може згаснути...Одним з моїх улюблених є її вірш «Свічечка». Серце ріжуть слова «...між звивів часу, протягу задух запалено уже її майбуття». Вона розуміла, що життя не вічне, особливо у неї...
    А ще мені дуже подобається її вірш «Ода вроді», в якому вона намагається вивести формулу краси і пише про спричинені жіночою красою події. В її збірці я також знайшла вірші про футбол, отже, і це для неї було близьким. Вона писала про однокласників, вчителів, школу, знайомих.
      Величезним каменем на душу дівчини лягла аварія на Чорнобильській АЕС. Саме тим, хто, не думаючи про на-, слідки, пішов рятувати наше життя, вона присвятила вірш «Опалень/ дьіханьем грозньїм». Ця дівчина схвалювала хоробрість, підтримувала самопожертви.
      Олена завжди схвалювала і патріотизм. Батько Олени, Павло Семененко, дуже вболівав за Україну, що захо-пило і його доцю. Коли Україна отримала статус незалежної держави, для сім'ї Семененко, як і для решти українців, це було найбільшим щастям. Тож ця подія спонукала дівчину до написання нового вірша - «Гімн України». Після цієї книги я, дівчинка Аня, подорослішала... Я зрозуміла, як я хочу жити! Я хочу бути прибічником людських ' доль, учасником знаменних подій. Я хочу прожити життя так, щоб його хотілось повторити. Зараз я розумію, що, навіть хвора, Олена не падала духом, то чому ж я, щаслива в житті, маю іноді поганий настрій, нарікаю на долю? Часом дуже важко втримати рівновагу під час якихось проблем, але всі вони здоланні, не варто на них зациклюватись.
      Прочитавши книгу, я зрозуміла, що правильно почала свій самостійний життєвий шлях. Адже я, навчаючись в ліцеї, займаюся улюбленою справою, вивчаю іноземні мови. Я знайшла там безліч друзів, навчилась долати незначні проблеми. Мені пощастило більше, ніж Олені, тож я відчуваю, що повинна зробити більше. Вона надала мені сили, щоб моя наполегливість зросла, а мрії збулися. Я ніколи не забуду цю дівчину, в її творах я буду й надалі знаходити сили для подолання життєвих перешкод.
    Удачи Ане в её творчестве и не много слов о спонсоре этой статьи. Хотелось бы порекомендовать Вам недорогое строительство бассейнов. Уют и комфорт прямо в собственном дворе.

    Марина Куценко  | Наташа Ефименко  | Олег Сейда  | В.Б. Гринцевич  | Наташа Лисица

    Читай газету



    Щорс - город на Снови

    ↑ Подпишись на новости "Проминь"


    85-річчя району| Звернення районної ради| 65-річчя визволення| Органи самоврядування| Щорська міська рада | Прикордонники, митниця| Охорона здоров'я| Освіта| Захищенність| Інші установи| Локомотивне депо| Дистанція колії| ТОВ МК "Добробут"| ТОВ "Меблева фабрика"| Інші підприємства| Залучення інвестицій| Торгівля і підприємництво| Сільське господарство| Культура і туризм | Спортивне життя |


    главная    гостевая    контакты    карта сайта    наши баннеры
    Copyright © 2008-2011 Щорс любимый город | При перепечатке материалов с сайта активная ссылка обязательна
     
    => Тебе нужна собственная страница в интернете? Тогда нажимай сюда! <=