Десяте січня - день народження Натана Рахліна, видатного диригента минулого століття. Одного зі знаних представників «ізраїлевого» народу. Він грав майже на всіх інструментах симфонічного оркестру на рівні відомих солістів-віртуозів, знав і диригував напам'ять більше двох тисяч симфонічних творів. Його ім'я настільки відоме, що навіть не віриться, що він народився у нашому маленькому містечку. Але старожили пам'ятають, де жили родичі Рахліних - на початку нинішньої вулиці Горького.
Дідусь Натана був ковалем, мав десятьох дітей. А батько навчався у Варшавському філармонійному училищі військових капельмейстерів. Повернувшись після навчання додому, до Сновська, організував маленький самодіяльний оркестр: флейта, кларнет, труба, тромбон, ударні, пара скрипок, контрабас. Давно вже нема пожежного депо, у приміщенні якого (іншого не було) грав цей оркестр, а згадки про концерти передаються із покоління в покоління.
«Маючи гарний слух і пам'ять, я швидко сам навчився так-сяк грати на скрипці (у 3,5 року), підбираючи почуті пісні і танці, або копіюючи скрипалів, що випадково приїжджали до нас. У шість років мене в нашому містечку називали вундеркіндом. Мені було усього сім років, коли я наважився виступити з концертом Мендельсона, граючи його... на слух», - це вже зі споминів самого Натана Рахліна.
Коли йому виповнилося 9 років, батько віддав його вчитися до Чернігова - до музичного училища при місцевому відділення російського музичного товариства.
Потім батька мобілізували в діючу армію (йшла перша світова війна). Натан (старший у сім'ї, де 5 дітей) повертається до Сновська. Працює скрипалем у кінотеатрі, потім керівником весільного оркестру, що його колись створив батько.
У 14 років (в 1920-му) Н.Рахлін добровольцем йде до Червоної Армії. Був сурмачем у бригаді Котовського.
Звідси й бере початок його подальша музична кар'єра. Основні її етапи такі: духовий оркестр Вищої військової школи в Києві, консерваторія, музично-драматичний інститут ім.Лисенка. далі він - диригент оркестру Харківського радіо, Донецького обласного радіокомітету.
Майже чверть століття був головним диригентом Державного симфонічного оркестру України (виключаючи лише час другої світової війни, коли керував Державним симфонічним оркестром Союзу), з 1966-го і до кінця своїх днів (помер у 1979 р.) Натан Рахлін був художнім керівником і головним диригентом Державного симфонічного оркестру Татарської АРСР
При всьому цьому Натан Рахлін не забував про свою малу батьківщину. Тривалий час листувався з учителькою міської школи №1 Марією Буденець. На одній з надісланих їй фотографій напис: «Дорогим моїм землякам-щорсівчанам. Професор Н. Рахлін».
В 1986 році (рік 80-літнього ювілею видатного диригента) до Щорса приїжджав Державний симфонічний оркестр Татарської АРСР.
Завдяки старанням Марка Шпекторова, який на той час очолював єврейську громаду в Щорсі, та то дішньому керівнику Щорської дитячої музичної школи Степану Пушкарю, які зуміли достукатись «до високих кабінетів», Постановою Кабінету , міністрів України від 28 червня І 1997 року школі І було присвоєно І ім'я знаменитого Ч земляка. При житті до школи ' кілька разів приїздила дочка Н.Рахліна Леонора. В 1999-му І вона завітала з відомим фотохудожником В.Бродським, який і підготував фотовиставку, присвячену 20-літтю від дня смерті видатного музиканта. Серед робіт, представлених на виставці, фотопортрети відомих митців-сучасників Рахліна, роботи художника М.Соломонова, який значну частину свого творчого доробку присвятив Н.Рахліну. Цю фотовиставку В.Бродський подарував музичній школі. Учні школи підготували для гостей концерт. Леонора Рахліна, мистецтвознавець за професією, досить високо оцінила виконавський рівень юних музикантів.
За словами нинішнього директора музичної школи Ольги Свистунової, 2006 навчальний рік (коли визначалося 100-річчя з дня народження великого диригента) рішенням педради було присвячено пам'яті Рахліна. На святкові заходи Леонора Рахліна приїздила разом з сином Ігорем Лисенком. (Вони зізналися, що не успадкували музичного таланту від свого батька та діда. Леонора довгий час працювала екскурсоводом у Києві, Ігор - скульптор. Нині живе у Ялті, де у нього власна майстерня). Він приїздив до Щорса і коли матері не стало: у музичній школі був влаштований вечір її пам'яті. А минулорічної осені -на ювілей місцевого музею прибув разом з дружиною. Побувало подружжя і в музичній школі, де відвідало невеличкий музей Натана Рахліна. Там серед інших експонатів тепер зберігається й барельєф диригента, зроблений його онуком і подарований закладу.
А если кому-то покажется всё это скучным, то для вас всегда найдутся видео приколы, которые можно смотреть приколы онлайн в любое время дня и ночи.