на главную
форум
гостевая
контакты
карта сайта
 
Щорс информер времени
Щорський район
  • 85-річчя району
  • Звернення районної ради
  • 65-річчя визволення
  • Органи самоврядування
  • Щорська міська рада
  • Організаціі та установи
  • Прикордонники, митниця
  • Охорона здоров'я
  • Освіта
  • Захищенність
  • Інші установи
  • Підприємства
  • Локомотивное депо
  • Дистанція колії
  • ТОВ МК «Добробут»
  • ТОВ Меблева фабрика
  • Інші піприємства
  • Розвиток, культура, спорт
  • Залучення інвестицій
  • Торгівля і підприємництво
  • Сільське господарство
  • Культура і туризм
  • Спортивне життя

  • меню

    загрузить галерею


    Главная
    Щорс любимый город
    История
    история города Щорс
    Галерея
    фотографии города
    Знаменитости
    известные личности города
    Люди творчества
    творческие люди города
    Статьи, очерки
    нам есть кем гордиться
    Газета "Проминь"
    местное издание
    Помним...
    вечная память
    Справочник
    номера телефонов города
    Чат
    просто поболтать
    Опросы
    мнения и пожелания
    Отдохни
    игры и развлечения

    новости сайта

    погода Щорс

    архив газеты "Проминь"

    архив газеты Проминь

    новости, которые ты пропустил



    читать

    Щорс - тайна гибели

    Пуля для комдива.  Щорс - тайна гибели

    история, которую мы должны знать

    смотреть фильм

    В. Карпенко - Щорс читать книгу

    наши друзья

    города Украины

    PR-CY.ru schors.ru.gg в каталоге Dmoz

    Щорс

    gazeta promin 13 june 3


    газета "Проминь" №24

    Дарувати спасіння
    Донори    Слово «донор» у перекладі з латинської означає «дарувати». Отже, донор - людина, яка дарує свою кров. Віддати свою кров для спасіння іншого здавна вважалось найвищим гуманізмом. Усвідомлення того, що твоя кров врятувала комусь життя, додає почуття самоповаги, підтвердження твоєї людяності. Бути донором не тільки почесно, але і корисно. Вас безкоштовно обстежать: зроблять загальний аналіз крові, визначать вміст гемоглобіну, наявність збудників венеричних хвороб, гепатиту А, В, С, вірусу СНІДу.
       Для забору крові використовують тільки одноразові інструменти. Згідно із Законом України «Про донорство крові та її компонентів» донором може бути кожна здорова людина у віці від 18 до 60 років. Цим самим законом донорам, які безкоштовно здали свою кров у кількості 40-разових максимально допустимих доз, Президент України присвоює звання «Почесний донор України».
       Цим званням у Щорському районі можуть пишатися 25 людей. Закликаємо всіх, кому притаманні чуйність і милосердя, виявити високу свідомість, щедрість душі і взяти участь у донорському русі. А людям, які дарують свою кров, побажаємо міцного здоров'я, щастя і великий їм доземний уклін за благородну справу!
       Напередодні Всесвітнього дня донора ми відвідали кабінет служби крові у ЦРЛ. Там, зокрема, дізналися, що за перший квартал нинішнього року кров здали 66 донорів, за другий -80. Всього було здійснено 140 кровоздач.
       З'ясувалося, що медсестра служби крові Вікторія Кирієнко та молодша медсестра Ірина Масло теж регулярно здають кров. І їхні чоловіки також.
       До того ж вони не єдині з числа медпрацівників ЦРЛ, котрі долучилися до цієї благородної справи. Це, зокрема, С.М. Погорелко, С.В. Івако, О.П. Неведомська, В.Н. Охремен-ко, Н.В. Шилкіна, В.Ф. Воробей.
       З гордістю розповіли працівники кабінету про Почесних донорів України зі Щорсівщини, котрі донині здають кров - таких як В.Г. Павук, О.М. Медведьов, В.М. Федосієнко, В.В. Чистілов, І.В. Скорий, СМ. Бодяк.
       Звісно, їм належать добавки до пенсії, їм безкоштовно роблять (насправді дуже дорогі) обстеження. Але те, що роблять вони, має набагато більшу вартість.
    Марія ІСАЧЕНКО
    На знімку (зліва направо): завідуюча кабінетом служби крові Людмила Чередниченко,
    молодша сестра Ірина Масло та медсестра Вікторія Кирієнко готуються до забору крові донора.
    Фото автора

    Легковажність до добра не доводить

       Проблема розтрати і привласнення товарно-матеріальних цінностей особами, які за функціональними та посадовими обов'язками повинні навпаки - стежити за їх збереженням, ніколи не втрачала своєї гостроти. Особливо це стосується продавців магазинів. З огляду на існуючу кадрову проблему, спричинену не дуже високою кваліфікацією персоналу торговельних закладів, непоодинокими є випадки, коли матеріально відповідальні працівники, як-то кажуть, «зазирають до каси». Про одну з таких історій - читайте далі.
       Десятого січня 2009 року прокурором району після розгляду матеріалів перевірки за фактом виявлення нестачі в магазині «Фортуна» (село Гута Студенецька) було винесено постанову про порушення кримінальної справи. 27 січня слідчий районної прокуратури виніс постанову про притягнення в якості обвинуваченої громадянки В.Викової, 1986 р.н, мешканки Гути Студенецької. В якості запобіжного заходу до неї обрали підписку про невиїзд.
       В.Викова обвинувачувалася в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 статті 191 Кримінального Кодексу України (привласнення та розтрата чужого майна, яке перебувало в її віданні). А почалося все ще у вересні 2006 року, коли підприємець О.Захаров узяв на роботу до свого сільського магазину нову продавщицю. В.Викова пропрацювала майже рік (до липня 2007 року), коли власник вирішив провести інвентаризацію грошових коштів і товарних запасів. У підсумку сума нестачі склала понад 6 тисяч гривень. За поясненням продавщиці, проблема виникла начебто через те, що вона відпускала деяким односельцям у борг, а ті ще не віддали гроші. Також брала дещо з продуктів та інших речей для особистого вжитку. О.Захаров не звільнив таку «працівницю» й дав їй можливість погасити заборгованість. Але справи на краще не пішли. У лютому 2008 року господар крамниці вирішив провести ще одну інвентаризацію, її результатом стало те, що сума нестачі виявилася ще більшою, ніж попереднього разу. Підприємець вчинив потім так, як і має бути - звільнив продавщицю з роботи. Проте постало питання: хто поверне заборговані гроші? В.Викова (за власним зізнанням) «вексельний зошит» спалила, а борг пообіцяла повернути частинами. Через півтора місяця зробила перший платіж - «аж» 685 грн. Пізніше, вже після порушення кримінальної справи і коли тривало слідство, О.Захаров підписав документ, згідно з яким він не має претензій матеріального та морального характеру до своєї колишньої підлеглої. В.Викова свою провину визнала частково, що й знайшло своє відображення в матеріалах справи.
       У березні 2009 року районний суд визнав В.Викову винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 ККУ, тобто вона умисно здійснила привласнення і розтрату чужого майна. Зваживши на пом'якшувальні обставини, позитивні характеристики за місцем проживання тощо, її засуджено до штрафу на користь держави в сумі 510 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з обслуговуванням ТМЦ, строком на 1 рік. Таким чином через свою легковажність громадянка В.Викова відтепер матиме біографію, заплямовану скоєнням кримінального злочину. Залишається сподіватися, що вона зробить належні висновки з цієї неприємної історії.

    Державна допомога сім'ям з дітьми
       Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогупо догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною.
       З 1 січня 2009 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень (мінімальний розмір допомоги).
       Допомога виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Допомога надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду, за якими надається допомога. Для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку органом праці та соціального захисту населення разом із заявою подається копія свідоцтва про народження дитини. Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).
       В залежності від статусу заявника надаються: копія або витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки - для працюючих осіб; копія трудової книжки - для непрацюючих осіб; довідка з місця навчання - для осіб, які навчаються; довідка про те, що виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю не проводиться - для непрацюючих осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості; довідка, видана органами державної податкової служби про те, що не провадять підприємницької діяльності - для осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
       Усиновлювачі та опікуни подають також копію рішення про усиновлення або встановлення опіки. Для отримання допомоги подаються довідки про доходи за шість попередніх місяців. Громадяни, які внаслідок економічної кризи втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними, надають довідку про їх дохід за три попередні місяці тадовідку про розмір призначеної допомоги по безробіттю у місяці звернення за призначенням допомоги.

    Тетяна Григорівна Ревенко,місто Щорс Люди твої, Щорсівщино!
       12 червня - свято у колектива магазину «Господарчі товари» і його незмінного лідера (протягом 3-х десятиліть) Т.Г.Ревенко. її безмежна, світла, чиста енергія не лише визнана всіма, а й потрібна, вона викликає справжнє захоплення. Інакше бути не може, бо робота у Тетяни Григорівни просто в крові, нею вона марить і живе. І любить, як одну з найцінніших складових життя. А любов, кажуть, продовжує навіть час і робить людину красивою. Тож щасти Вам завжди і у всьому!

    Поїздка до Батурина

       На минулому тижні учні старших класів Великощи-мельського НВК відвідали гетьманську столицю - місто Батурин. Найбільшу зацікавленість викликала неприступна цитадель, котра відбудовується, набуває вигляду, який мала в 17 столітті. Школярі вдячні батькам, котрі про-фінансували екскурсію, райво (за наданий автобус), директору закладу A.M. Бібі та вчителям, котрі попіклувалися про те, щоб поїздка відбулася.

    За що їм стільки біди?
       Оксана та Віталій Дворники одружені майже 9 років. І практично увесь цей час доля випробовує їхню сім'ю. Нещастя трапляються одне за одним.
       Чому так, хтозна. Маючи по ЗО років, жодне з них не має на душі гріха, за який небесами передбачена кара. Жили, як тисячі однолітків.
       Оксана з бабусею - у Старій Рудні. Закінчила технікум у Сосниці, пішла працювати бухгалтером у сусіднє Заріччя. Там вони з Віталієм і зустрілися - в один з його приїздів додому після заробітків.
    Одружилися. У 2002-му народилася донька. Назвали Ілоною. Кілька місяців вони були щасливі. А потім прийшла біда.
       Того ранку мене розбудили якісь незвичні звуки. Думала, сниться. Встала, автоматично глянула на годинника - було о-пів на п'яту.
       Як завжди, першим ділом - до доньчиного ліжечка. Те, що я побачила, досі перед очима. Застиглий погляд, нерухоме тільце - лише ручка і ніжка смикаються в судомах.
    «Швидка» з райцентру приїхала за лічені хвилини. Згодом довелося викликати лікарів з Чернігова.
       - Ілонку буквально витягли з того світу, - плаче Оксана.
       Потім було 11 днів пекла - стільки дитина знаходилася в реанімаційному відділенні обласної лікарні. До неї не пускали. Виносили список ліків, які належало купити. «Стан тяжкий» - коротко відповідали на всі розпитування.
       Дівчинка вижила. Але шансів на повне одужання у неї не було: дитячий церебральний параліч з порушенням функцій кінцівок. З цим належало прожити все життя. Альтернатива була одна: залишити хвору дитину.
       Не ви перші, - переконували Оксану в лікарні, поки дитиною-інвалідом на руках.
       Оксана поділилася з Віталієм.
       - Як ти могла про таке подумати? - образився він.
       Після лікарні вони оселилися в старому доброму бабусиному домі. Гроші, які Віталій привозив із заробітків, йшли на лікування доньки.
       Хапалися за найменшу можливість. Об'їздили з нею всю Україну: і до лікарів возили, і до цілителів, - розказує жінка. - Дівчинка перестала кричати, почала реагувати, посміхатися, брати іграшку в праву ручку, ставати на праву ніжку.
       Щоб мати більше коштів на подальше лікування, завели велике господарство. І раптом - пожежа. Вогонь знищив сіно, сарай, птицю. Вони не опустили руки, почали все спочатку. Купили ще одну корову.
       Вона згоріла при другій пожежі. Віталій в той час був на заробітках. Спасибі людям, вберегли від вогню хоч хату.
       Після останньої пожежі померла бабуся. Непокоячись за дітей і онуку, Віталієві батьки наполягли на переїзді до них у Заріччя.
       Ілонку оточили турботою і любов'ю. Все потроху почало налагоджуватись. І знову - удар долі: у Віталія - розрив селезінки. Орган видалили повністю. На будівельні роботи чоловіка уже не візьмуть.
       Зараз він доглядає за дитиною. Оксану взяли на півстав-ки санітаркою в Зарічанський фельдшерський пункт. Грошей вистачає тільки на памперси для Ілони. їй уже 7 років.
       Досі годуємо її з ложечки, - розказує Оксана. - Бережемо від протягів. Купуємо обнови. Не залишаємо її саму. Навіть коли щось роблю, саджаю доньку в коляску поруч.
       Говорю до неї. Вона відповідає по-своєму. Лагідна така, ніжна...
       Вони віддають доньці любов і увесь свій час. Це найбільше, що можуть на сьогодні. Нині їх матеріально підтримують батьки зі своїх невеликих статків. На лікування Ілони, навіть на те, щоб оздоровити дівчинку, коштів нема.
       Вони тримаються з усіх сил. З кожним днем робити це стає все важче, бо постійні стреси підірвали і Оксанине здоров'я. Що буде завтра з цією родиною - молодою, але уже виснаженою горем? Оксана з Віталієм живуть надією...


    Читай газету



    Щорс - город на Снови

    ↑ Подпишись на новости "Проминь"


    85-річчя району| Звернення районної ради| 65-річчя визволення| Органи самоврядування| Щорська міська рада | Прикордонники, митниця| Охорона здоров'я| Освіта| Захищенність| Інші установи| Локомотивне депо| Дистанція колії| ТОВ МК "Добробут"| ТОВ "Меблева фабрика"| Інші підприємства| Залучення інвестицій| Торгівля і підприємництво| Сільське господарство| Культура і туризм | Спортивне життя |


    главная    гостевая    контакты    карта сайта    наши баннеры
    Copyright © 2008-2011 Щорс любимый город | При перепечатке материалов с сайта активная ссылка обязательна
     
    Этот сайт был создан бесплатно с помощью homepage-konstruktor.ru. Хотите тоже свой сайт?
    Зарегистрироваться бесплатно