на главную
форум
гостевая
контакты
карта сайта
 
Щорс информер времени
Щорський район
  • 85-річчя району
  • Звернення районної ради
  • 65-річчя визволення
  • Органи самоврядування
  • Щорська міська рада
  • Організаціі та установи
  • Прикордонники, митниця
  • Охорона здоров'я
  • Освіта
  • Захищенність
  • Інші установи
  • Підприємства
  • Локомотивное депо
  • Дистанція колії
  • ТОВ МК «Добробут»
  • ТОВ Меблева фабрика
  • Інші піприємства
  • Розвиток, культура, спорт
  • Залучення інвестицій
  • Торгівля і підприємництво
  • Сільське господарство
  • Культура і туризм
  • Спортивне життя

  • меню

    загрузить галерею


    Главная
    Щорс любимый город
    История
    история города Щорс
    Галерея
    фотографии города
    Знаменитости
    известные личности города
    Люди творчества
    творческие люди города
    Статьи, очерки
    нам есть кем гордиться
    Газета "Проминь"
    местное издание
    Помним...
    вечная память
    Справочник
    номера телефонов города
    Чат
    просто поболтать
    Опросы
    мнения и пожелания
    Отдохни
    игры и развлечения

    новости сайта

    погода Щорс

    архив газеты "Проминь"

    архив газеты Проминь

    новости, которые ты пропустил



    читать

    Щорс - тайна гибели

    Пуля для комдива.  Щорс - тайна гибели

    история, которую мы должны знать

    смотреть фильм

    В. Карпенко - Щорс читать книгу

    наши друзья

    города Украины

    PR-CY.ru schors.ru.gg в каталоге Dmoz

    Щорс

    gazeta promin 6 june



    Обрали професію журналіста
       День журналіста не можна назвати вузькопрофесійним святом. Адже до засобів масової інформації мають причетність не лише фахівці газетної справи (це якщо брати масштаби району), а й наші позаштатні кореспонденти, наші головні цінителі й критики - читачі. За великим рахунком свою продукцію ми виготовляємо на їх смаки й уподобання, прагнемо задовольнити якнайрізноманітніші запити. Сьогодні хочу повести мову про невеликий загін наших помічників, котрих ми називаємо коротким, мов постріл, словом «юнкор».
       Майже чверть століття при Щорській районній газеті діяла школа юнкорів. За цей час до красного письменства були залучені сотні дітей різного віку. Далеко не всі п'ятикласники загальноосвітніх шкіл відвідували її упродовж наступних шести років. Хтось згодом розумів, що це - не його, у інших не вистачало часу. Але було багато дітей, котрі кожного вівторка у призначений час приходили на заняття із черговою заміткою. Саме ці учні помітно вдосконалювали свій стиль, поглиблювали знання рідної мови, впевненіше почувалися серед незнайомих людей.
       Були серед юнкорів діти, котрі в сміливих мріях уже бачили себе професійними журналістами, уявляли справжніми «акулами» пера. Максималізм притаманний молодим. Школа юнкорів при редакції Щорської райгазети «Промінь» дала путівку в життя багатьом учням, незалежно від обраної ними професії. Адже нікому не завадить уміння спілкуватися й аргументувати, бути переконливим і комунікабельним. Як не завадить знання мови й здатність володіти пером. Зустрічі з цікавими людьми, а надто - журналістами з обласних видань, залишили гарні спогади, вплинули на подальший вибір професії.
       Особливо гордиться наша редакція випускниками школи юнкорів, котрі стали фаховими журналістами. Про декого з наших вихованців ця розповідь. Олена Нагорна (нині - Сек) мала блискучі знання з біології і хімії, вчителі зі школи №1 пов'язували її майбутнє саме з цими науками. Однак дівчина обрала для себе інший шлях. І зізнається, що жодного разу не пошкодувала. Ще студенткою інституту журналістики Національного університету ім.Шевченка працювала редактором відділу новин у газеті «Україна молода». Загалом 8 років віддано цьому виданню. Потім аналогічну посаду займала в «Галицьких контрактах». Перейшовши з новинної в економічну пресу, редагувала газету «Моя економіка». Останнє місце роботи: заступник редактора журналу «Мир денег». Зараз Олена ростить двох синочків - Северинкові 5 років, а Арсенкові немає ще рочку - і вважає це найвідповідальнішим завданням, її чоловік Андрій Сек також фаховий журналіст, головний редактор газети «Моя економіка».
       Ольга Мельник (нині - Макуха) була не менш наполеглива у досягненні свої мети. Зараз у журналістських колах її знають як редактора обласної газети «Вести», заступника редактора «Вісника Ч». Становлення газетярки відбувалося в школі юнкорів «Променя» та в Менській райгазеті.
       Читачі «Променя» досі згадують ліричні етюди та замальовки юнкора Аліни Акуленко. Тепер її голос щодня чуємо на першому каналі Українського національного радіо, радіо «Ера» на «Промені». Певно, не всі слухачі знають, що автор і ведуча передач «Школяда», «Громада», «Недільний трамвай». «Батьківські збори», «За і проти», «Варіант» - наша землячка.
       Лірична героїня чудових віршів Тетяни Пусь (нині - Волощен-ко) зачаровувала своєю ніжністю і простотою. Важко було повірити, що автор поетичних рядків - школярка і юнкор. Зараз Тетяна - літредактор телекомпанії «Глас», де вона працює над дитячими передачами «Добре слово» та «Шишкин ліс». Цей некомерційний канал знайомий власникам супутникових антен.
       Ми гордимося своїми вихованцями. І не лише тими, котрі пов'язали своє життя із журналістикою. Упевнені, що всі вони стали добрими людьми й фаховими спеціалістами в різних галузях. Сподіваємося, що в їх дитячих і юнацьких спогадах є місце для школи юнкорів.
    Валентина ВОЛОКУШИНА

    Відсіявся
        Фермер із Крестопівщини В.В. Долгошей завершив весняні польові роботи. Цьогоріч із ярини посіяв 10 га вівса, 4,5 - гречки, 4 - ярої пшениці і 3 га - ячменю. Попри те, що ще досі в коморі залишаються нереалізованими 15 тонн (це практично весь торішній урожай) жита, восени посіяв 5 га озимої пшениці й 11 га жита. Віктор Васильович мріє також про розведення бджіл.

    Гостина для ветеранів
       2 червня у Чернігівській міській раді за участю Чернігівського міського голови Олександра Соколова, голови обласної спілки журналістів Ірини Мельник відбулася гостина для ветеранів-журналістів. Щорсівщину на цьому заході представляли Ганна Данильченко та Леонід Шлома. Нашим красивим ветеранам вручено квіти, подарунки, для них підготували чудовий концерт і фуршет.

    Всупереч проблемам
       Літній відпочинок дітей - це передусім проблеми дорослих. Скажімо, у Кучинівці при організації пришкільного табору «випливла» стара проблема - забезпечення їдальні питною водою. Новоборовицькі школярі дуже б хотіли мати караоке. До того ж, 7 грн. (стільки було і в минулому році), що виділяються на щоденне харчування кожного відпочивальника пришкільного табору, при нинішніх зрослих цінах - явно замало. Але - попри усі проблеми - табори працюють, діти оздоровлюються. Літо на часі.

    Гарні подарунки
       Депутатами Блоку Юлії Тимошенко в день останнього дзвоника в Щорській гімназії, Щорській №1, №2 та Туринській школах вручили премії переможцям обласних олімпіад, учасникам Всеукраїнських олімпіад та Малої академії наук. А депутат обласної ради від Блоку Юлії Тимошенко М.Г. Лазаренко подарував Щорській ДЮСШ тенісний стіл.

    Будьмо обережними на воді
       З метою цілеспрямованої підготовки до літнього сезону та попередження загибелі людей на водних об'єктах Щорською райдержадміністрацією прийнято розпорядження «Про невідкладні заходи щодо попередження загибелі людей на водних об'єктах». Документ передбачає вжиття конкретних практичних заходів щодо наведення належного порядку на пляжах та в інших місцях, відведених для купання, залучення громадських формувань, інших об'єднань громадян для забезпечення встановленого режиму на водних об'єктах тощо.

    Документи з бабусиного вузлика
       Розповісти, як жили селяни перед колективізацією, тепер уже мало хто може. А я - от знайшов у старій хаті вузлик з документами тих часів. їх збирала моя бабуся по батьковій лінії Ковалевська Палажка Марківна з Кучинівки. У них з дідом Мусієм було п'ятеро дітей. Дід не прийшов з першої світової війни. Коли син Потап, дочки Лукерія та Марфа створили свої сім'ї, бабуся жила з моїм
    - тоді ще не одруженим
    - батьком і непрацездатною дочкою Агнесою і вела одноосібне господарство. У вузлику виявилися документи, у яких зазначено як план посіву і здачі сільгосппродукції державі, так і різні податки. Документи
    - і на ім'я баби Палажки, і на ім'я мого батька, що згодом одружився і вів своє господарство.
       Порівнюю доведені тоді завдання і сьогоднішні обсяги сільськогосподарського виробництва. Для нинішніх селян тодішні завдання були б непосильним навантаженням - дарма, що тепер мало хто усе робить вручну. Ось де були колись мільйони робочих місць. Є вони і тепер.
       Скажімо, з докладо-вого листа по єдиному сільськогосподарському податку на 1928-29 рік дізнаємося: родина Пелагеї Ковалевської, що складалася з трьох їдців (саме так записано), мала 6,05 десятини ріллі, 1 - сіножатей й одного коня, одну корову, одну свиню. Прибутку від усіх цих джерел мала 223 крб. 05 коп. Оподатковувалися з цієї суми 163 крб. (не підлягало оподаткуванню 60 крб. - по 20 крб. на їдця). Це виходило 13 крб. 20 коп. Ще Пелагеї Марківні належало сплатити 5 крб. за меліораційні роботи (у Кучинівці в 1929 р. існувало Меліораційне товариство).
       Платити бабі Па-лажці було, судячи з документів, нелегко. На 1928 рік недоплати минулих років становили 54 крб. 09 коп. А на кінець року з обов'язкових 13 крб. 20 коп. було заплачено тільки 6 крб. 58 коп. Так само нелегко було виконати вимоги, зазначені в посівній картці на 1931 рік.
       Згідно з вимогами уся придатна для оранки земля (6,08 га) повинна бути засіяна. З них 1,30 га - озимими, 0,30 га - ячменем, 0,66 га -вівсом, 0,04 га - просом. 1,44 га - гречкою, 0,02 га - квасолею, 0,09 га - люпином на зерно, 0,08 га -льоном, 0,14 га - коноплею, 0,71 га - картоплею, 0,04 га - коренеплодами.
       Належало також очистити та відсортувати все засівне зерно (22 пуди), протруїти 8 пудів. А ще - розробити 0,50 га малопридатних земель.
    Документів Пелагеї Ковалевської про те, скільки з вирощеного треба здати державі, не збереглося. Зате вони є стосовно її сина Івана (датовані 1934-1940 РР).
       Скажімо, згідно з контрактаційним листом Іван Ковалевський зобов'язаний був посіяти весною 1935 року 0,12 га льону-довгунця і здати тіпаного волокна льону 9,6 кг, насіння льону не нижче 90% чистоти -13,2 кг.
       Згідно із зобов'язанням на поставку державі картоплі врожаю 1934 р. Іван Ковалевський мусив посадити її на площі 0,8 га, і здати 11,6 цн (при умові, що врожайність складе 14,5 цні га). А якщо трапиться неврожайний рік? Собі може нічого не залишитися, бо далі в документі зазначається: «За порушення цього зобов'язання Ви відповідаєте згідно з Законом про поставку картоплі».
       Разом з цим зобов'язанням збереглося й інше - на поставку державі м'яса. Його належало здати 72 кг у живій вазі. За невиконання - відповідальність по закону.
    Читати ці документи і не відчувати величезної поваги до людей-трударів неможливо. Порівняння з сучасністю не витримує ніякої критики. І разом з тим ще раз переконує в правильності давньої істини: праця - то рятувальне коло для кожного при будь-якому соціальному устрої, при будь-якій політичній погоді.
    Марія ІСАЧЕНКО

    Читай газету



    Щорс - город на Снови

    ↑ Подпишись на новости "Проминь"


    85-річчя району| Звернення районної ради| 65-річчя визволення| Органи самоврядування| Щорська міська рада | Прикордонники, митниця| Охорона здоров'я| Освіта| Захищенність| Інші установи| Локомотивне депо| Дистанція колії| ТОВ МК "Добробут"| ТОВ "Меблева фабрика"| Інші підприємства| Залучення інвестицій| Торгівля і підприємництво| Сільське господарство| Культура і туризм | Спортивне життя |


    главная    гостевая    контакты    карта сайта    наши баннеры
    Copyright © 2008-2011 Щорс любимый город | При перепечатке материалов с сайта активная ссылка обязательна
     
    => Тебе нужна собственная страница в интернете? Тогда нажимай сюда! <=