Щорс

Перевірили кавуни і дині
    За інформацією керівника санепідемслужби району Л.А. Первакової, минулого тижня фахівці провели дослідження привезених до Щорса на продаж динь та кавунів. Вивчалося, чи не перевищує рівень вмісту нітратів у цих бах-чевих культурах допустимі норми. Як з'ясувалося - ні. Чи то сільгоспвиробники на півдні цьогоріч вирішили зекономити на мінеральних добривах, чи то сумлінно підійшли до питання вирощування продукції, але вміст нітратів у кавунах та динях не становить загрози для здоров'я споживачів. Як сказала помічник санітарного лікаря Н.І. Огієнко, при нормі 60 мг на кілограм зафіксовано вміст нітратів від 38 до 41 мг. Тобто ласощам з Херсонщини довіряти можна.

Закордонний візит
    Делегація з Чернігівської області, укомплектована представниками Чернігова і трьох районів нашого краю, протягом тижня вивчала в Польщі досвід проведення адміністративно-територіальної реформи. Групу від Щорсівщини очолював заступник голови райради В.М. Запорожець. Наші земляки ознайомилися з системою діяльності польських органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, отримавши нагоду на практиці вивчити підходи закордонних колег у вирішенні бюджетних, організаційних та інших питань життєдіяльності територіальних громад Республіки Польща. Детальніше про цей візит можна буде прочитати в наступному номері «Променя».

У пошуках води
    Як не прикро констатувати, навіть на Поліссі існують проблеми з водопостачанням. Вода є, але далеко не в кожному населеному пункті вона придатна для споживання. Читачі райгазети вже неодноразово дізнавалися про негаразди, які спіткали Кучинівську школу: там все не вдавалося налагодити повноцінне гаряче харчування для дітей через невідповідність якісних показників питної води діючим нормам. Свердловина видавала «нагору» рідину, перенасичену зайвими хімічними сполуками. Однак нещодавно начебто було знайдено вихід із ситуації. Фахівці санепідемслужби перевірили воду зі звичайного шкільного колодязя і з'ясували: там вода за санітарними і бактеріологічними показниками відповідає існуючим нормам. Щоправда, тепер постало питання - чи вистачить наявного водного ресурсу колодязя для забезпечення відповідних обсягів експлуатації?  

Пожежа
  За інформацією представника РВ ГУМНС Андрія Терещенка, 10 серпня о 23 год. 08 хвилин до чергової частини надійшло повідомлення про те, що у селі Жовідь горить нежилий будинок. На місце події негайно виїхали пожежні. По прибуттю вони побачили, що полум'ям охоплена верхня частина будівлі. Розпочалося гасіння, проте вогонь встиг знищити дах і перекриття. (Як з'ясувалося згодом, на горищі зберігалося 6 тонн сіна). В результаті пожежі хата розміром 10x8 метрів відновленню практично не підлягає. Причина лиха встановлюється. Від редакції: Що викликало цю пожежу? Можливо, це сталося через необережне поводження з вогнем сторонньої особи, але не слід виключати й умисного підпалу. Власники сіна саме того дня виїхали з села на відпочинок...  

Врятовано гніздо лелек
    На території с.Піщанка височіє недіюча (з 1995 року!) водонапірна башта, яка належить ЗАСТ «Авангард». За законодавством такі об'єкти підлягають знесенню, а саму свердловину потрібно затампонувати. Що і вирішило нещодавно зробити керівництво товариства. Проте не все так сталося, як гадалося. Річ у тім, що на башті вже кілька сезонів живуть лелеки - там їхнє гніздо. Деякі місцеві мешканці та дачники вирішили захистити птахів, бо, за народним повір'ям: «Знести гніздо лелеки, це те саме, що спалити ікону!» Тож всі разом звернулися до керівництва ЗАСТ «Авангард» і сільради з пропозицією не проводити робіт з демонтажу споруди саме зараз. До їхньої думки прислухалися. Башта ще постоїть до 27 серпня, поки птахи відлетять у вирій, а вже тоді її знесуть. А ось весною лелекам доведеться шукати нове місце для гнізда. Як бачимо, серед наших земляків лишилося ще чимало любителів природи, тих, чиє серце навіть у теперішні скрутні часи не зачерствіло, і які здатні словом і ділом захищати довкілля.  

А бджоли, як люди...
  Коли зайшла до обійстя Лобурів, що у Нових Боровичах, господар саме порався біля бджіл. Вони літали над вуликами, а їх, вуликів, у господаря близько сорока. Майже стільки ж років Володимир Іванович займається бджолярством. Розповідає про своє захоплення з любов'ю, а очі в нього такі лагідні!
    Іще коли в інтернаті вчився (бо він сирота), ходив у гурток пасічників. А як прийшов з армії і одружився, то з легкої руки одного старого бджоляра -діда Петра Петровича -завів і собі рій. З того часу ніколи не полишав бджільництво. Хоч праця ця нелегка: за роями на дерева лазити вже важкувато. Колись пасіку вивозив на поле, тепер вже ні. Буває така пора, що й обідає біля вуликів, ніколи в хату зайти. І змайстрував він їх усі сам, власноруч. В усьому на пасіці чоловікові завжди допомагає дружина Надія Степанівна. «Хоча, -як зізнається вона, - мені дістається найбільше! Накусають бджоли, а я потім проти алергії ліки обов'язково приймаю. Як п'яна день ходжу. І так усі роки після заміжжя. Проте не скаржуся, бо не хворію на всілякі там ГРЗ: і влітку, і взимку ходжу по двору в капцях та халаті». 
У самого Володимира Івановича був випадок, коли укусило його за один раз бджіл 150. Тіло все судомами взялося. А були то не свої бджоли, а чужізнайома попросила допомогти вулик перебрати...
  З сумом говорить господар про те, що зима 2002 року видалася суворою, вижило лише 16 бджолосімей з 40, бо зимували просто неба. От і вирішив Володимир Іванович тоді збудувати двоповерховий омшаник, куди тепер на зиму ховає вулики. Запашного солодкого меду для сім'ї вистачає, ще й на продаж є. За сезон 2-3 рази викачує. Є мед і з весняних квітів, є з волошок, від стиглого літнього різнотрав'я. У кожного свій неповторний смак. (Дякуючи Володимиру Івановичу, і колектив «Променя» в цьому переконався). Запитую, а який же найбільш цілющий? А він каже, що весь мед цілющий, якщо він натуральний, без домішок.
  У дідуся гостює троє онуків на канікулах (четвертої - Юлії, не було в той день у дідовій хатині). Люблять медом ласувати і люблять з дідусем його продавати. До справи бджолярської ще не беруться. Проте укусів цих працьовитих комах вже не бояться, усміхаються, мовляв, ми це переросли. «А взагалі бджоли, як і люди - є добрі, трудівниці, а є й злі, кусючі. ще й ледачі», - каже В.І. Лобур.
  - Ви їх всіх знаєте, і в якому вулику що робиться пам'ятаєте? - запитую.
  - Так, знаю. А ще й журнал веду для себе з 1973 року. І приносить великого зошита з уже пожовклими сторінками. Я взяла його в руки, а у нього такий приємний запах! Це прополіс, який роками усотувався в листочки з рук господаря. В журналі записана погода, коли цвітіння рослин відбувалося, коли скільки меду зібрано, скільки вуликів тощо. А ще обов'язковий запис з року в рік - Великдень. Говорили старі люди, що погоду варто примічати по перших трьох днях Великого Посту: ранок понеділка - то березень, обід -то квітень, а вечір - то травень. Відповідно вівторок і середа - це літо й осінь. За цією прикметою кінець нинішнього літа має бути дощовим, а от осінь - теплою. Побачимо.
  ...За своє життя Володимир Іванович працював і електриком, і в газовому господарстві. А одного разу запропонував О.І. Кирилюку (директору спиртозаводу) створити при підприємстві пасіку. Олександр Іванович його ініціативу підтримав із задоволенням. Зробили все «з нуля», як-то кажуть. Тож майже до пенсії В.І. Лобур пропрацював там пасічником. Меду вистачало і своїм працівникам, і у Щорсі продавали. Тепер бджіл там вже нема...
  У селі ще є багато пасічників, і молодих, і зі стажем. Приємно, що любов до бджолярства також перейняв син Володимира Івановича - Юрій. Він теж живе у Нових Боровичах і має свою пасіку. Всі бджолярі села, а це і П.Дегтярьов, і В.Вовк, і В.Клочок, і О.СІводін, і В.Гломозда, і В.Божок і ще багато інших, а також бджолярі району спілкуються між собою, разом зустрічають День пасічника, який припадає на яблучний Спас.
  Щиро вітаємо Вас, Володимире Івановичу, і всіх пасічників району з цим святом. Нехай роки будуть урожайними на мед - цілюще рідке золото, як винагорода всім бджолярам за їхнє терпіння і працю.  

На знімку: Володимир Іванович Лобур з онуками Олександром,
Мариною та Валентином біля вуликів у саду.
Лариса МАРТИНЕНКО Фото автора

Подбати про благоустрій
  Вже незабаром ми зустрічатимемо 18-у річницю державної незалежності України. З нагоди свята виникла потреба приділити більше уваги такому питанню як благоустрій населених пунктів. У райдержадміністрації під головуванням І.Г. Орди відбулася практична нарада за участю керівництва підприємств, установ та організацій. Усіх було поінформовано про заходи з нагоди Дня незалежності. На зібранні пролунав заклик поставитися максимально відповідально до наведення порядку на підвідомчій території, доклавши належних зусиль для того, аби зробити місто і села дійсно чистими і гарними. Органи місцевого самоврядування повинні організувати ці роботи, залучивши до них якомога більше людей. Треба нарешті усвідомити, що прибирання райцентру і сільських населених пунктів - спільна справа всіх громадян. На нараді також було розглянуто підсумки роботи місцевої міліції за 6 місяців поточного року, забезпечення мешканців району питною водою належної якості, звернуто увагу на потребу належним чином відзначити День прапора, який припадає на 23 серпня. (На всіх державних установах та організаціях треба вивісити українські національні стяги).
Как обеспечить пожарную безопасность в Санкт-Петербурге, найдёте ответ у нас.