Sanky vid Ignatovskogo

Санки від Ігнатовського

   Коридор Новоборовиць-кого дитсадка нагадує прилеглу територію ділового офісу - з тією лише різницею, що припарковані тут не автівки, а санки. На них батьки привезли «на роботу» своїх малюків. Усі санки - як з одного конвейєра: різняться хіба що малюнком на сидінні: на одному - зайчик, на іншому -ведмедик чи білочка.
   Як з'ясувалося, у цього зимового дитячого транспорту - один творець (і автор ідеї, і виконавець в єдиній особі) - Петро Ігнатовський.
   Крім санок, чоловік ще плете різноманітні (дуже потрібні в господарстві) корзини з лозових прутиків. У них, скажімо, дуже зручно мити овочі: вода стікає в отвори між прутиками.
   Розказує, майстрував ще й стільці, крісла-гойдалки. Багато з них досі «живуть» у сільчан. Вдома в Ігнатовсько-го готових речей нема - тільки заготовки сушаться на печі.
   З чого все починалося? - повторює Петро Володимирович моє запитання. -З бідності, мабуть. Бо відразу після школи мав якось заробляти на себе. Тож пішов пасти скот. Надворі з ранку до вечора. День без діла здається роком. Щоб не нудитися за скотом, мій напарник - Володимир Трохимович Дяговець плів із шилежняку корзини. І мене навчив.
   Пам'ятаю, як довго і ретельно я виплітав свою першу. Буквально няньчив кожен прутик. Вийшла, як картинка. Шкода було продавати її навіть за великі гроші. А наставник каже: треба її кудись діти, знищити, щоб не втратилося вміння. Я мало не плакав, коли клав у корзину каміння, щоб швидше пішла на дно.
   Досі пам'ятаю, де втопив її. Але гра була вартою свічок - дотепер можу плести корзини із заплющеними очима.
   ... А перші санки він зробив для онучок-близняток -Маші та Насті. Ніч не спав, думаючи, прикидаючи, порівнюючи - адже перший раз робив та ще й на два місця. Дівчатка нині уже в 7 класі, а до воріт однак стелиться тонкий слід дитячих саночок: у діда Петра, крім них, є й інші онуки, адже чотирьох дітей має. Прутики («дубці») для виробів вибирає дуже ретельно. Знає немало способів (до деяких додумався сам), як швидше зняти з них кору. Для вигинання заготовок ніяких особливих пристроїв не треба - згодиться власне коліно. Далі - справа техніки і фантазії. Підкріплені досвідом, вони забезпечують успіх: ніхто з односельців ще не нарікав на якість виробів Петра Ігна-товського. І акуратні легенькі санчата, і корзини знаходять попит. А майстру радісно -потрібен людям.
Наши друзья предлагают и советуют Kaufmantec - техника для окружающей среды. Всегда в наличии для нашего блага - озонаторы. Чистота и комфорт.

Марія ІСАЧЕНКО 
На знімку: Маша в дідусевих санчатах; 
Петро Ігнатовський за роботою 
Фото автора