Щорс

Rodyna homchukiv

В усі пори року він дарує дружині квіти

   Для переважної більшості новорічні свята закінчуються Водохрещею. Родина Хомчуків зі Щорса - виключення із правил, бо ще й 25 січня у них - велике особисте свято. Цього року воно буде забарвлене у яскравий червоний колір, бо це колір рубіну - каменя, визнаного своєрідним талісманом весілля, що відзначається через 40 років подружнього життя. Антоніна з Володимиром прожили саме стільки... Старі чорно-білі фото переносять їх у той незабутній зимовий день.
   Надворі були страшенні замети, - згадує Антоніна. - Наші родичі з Гути Студенецької трактором на весілля приїжджали. А я була у білій сукні (вище колін) з короткими рукавами... їхнє знайомство романтичним не було. Вона ледве не виставила його за двері тільки за те, що хлопець ревно хотів виконати свій професійний обов'язок. Було це в Чепельові, де Тоня працювала і закрійницею, і швачкою в одній особі. 
   А Володя (механік по ремонту швейних машин) приїхав перевірити, чи добре її машина працює, щоб хтось (нехай навіть механік) там копирсався. Словом, далі порогу Володю не пустила. Не приглянувся він їй і як жених. Жених у неї уже був: навчався у військовому училищі. Тож у механіка не було ніяких шансів. Але через два з «хвостиком» місяці Тоня з Володею одружилися: з долею не посперечаєшся. Щоб швидше мати власне житло, молодий глава сім'ї перейшов з райпобуткомбінату електромонтером в район електропостачання станції Щорс. У квартирі, яку отримали згодом, і пройшло усе їхнє подальше життя. Тут (з перервою у 14 років) народилися два їхніх сини, тут вони зустрічають онуків і святкують свої дати.
   Правда, нині обоє більше (в сезон) полюбляють жити на дачі. її Володимир Хомчук збудував і оздобив різними казковими, фантастичними фігурками) сам. Там розкішний сад (на одному дереві, скажімо, прищеплено 11 різних сортів), виноградник і море квітів. Усі чотири десятиліття поспіль Володя незмінно дарує їх дружині. Приносить з луків, коли ходить за матеріалом для санчат чи кошиків, робити які він великий мастак. Привозить з річки, коли рибалить. Навіть зараз у вазі біля дзеркала - всупереч зимі - оті вероові котики: хай хтось спробує знайти у таку пору.
   Інакше, що приваблює погляд в їхній оселі, - вишиті лики святих: цілий іконостас. Першу ікону - Спасителя - Антоніна вишила, коли серйозно захворіла. З надією на поміч. І Бог почув її молитву. Вишила лик святого Дмитрія (так звуть старшого сина), тепер вишиває лик святого Михайла. Подарує молодшому - як оберіг в оселю. От де тільки житиме їхній Мишко? Зараз він у Дрогобичі, але така вже доля у військових: сьогодні - тут, завтра - там. Та не він перший. Головне, щоб ту , яку любить, не злякала така доля. Поки все гаразд, - посміхається Антоніна і показує вже готовий весільний рушник: з голубами і сердечками.
   Старший син одружений вдруге. Про це зовсім не обов'язково було б згадувати, якби не така деталь: у домі Хомчуків-старших нема розподілу на рідніших і «недуже» онуків. Усіх люблять однаково: і Іринку (дочку Дмитра від першого шлюбу), і Альошу (сина нинішньої Дмитрової дружини Наталі від першого шлюбу), і найменшу Настеньку (їхню спільну дитину). І діти дружать між собою. (Раніше, правда, могли сперечатися, кому дід належить більше).
   Усі разом виїжджають на пікніки - частіше з шашликами, хоча можуть просто зібратися на дачі, біля річки - з імпровізованим меню. Дихають свіжим повітрям, ходять босоніж по траві. Навіть Дмитро, не дивлячись на неабияку зайнятість на роботі (він - керуючий районним відділенням банку «Надра »), умудряється не пропускати таких сімейних відпочинків.
   - Мої мама і батько були для мене взірцем завжди, - каже він. І тому починати своє нове життя з Наталею він вирішив 25 січня - у день весілля батьків. Живуть щасливо.
   - А з ними щасливі і ми . - каже Антоніна. -І ще - тому що в житті таланило на хороших людей. Це і мої колишні колеги, і моя друга мама - сусідка Галина Савеліївна Зінченко, і весь склад районного відділення благодійницької організації «Аратта» (там моя співрозмовниця веде нині гурток крою та шиття). Говорячи про суто жіноче щастя, з усіх його скла- дових вона виокремлює одну: щоб чоловік не пиячив.
Оформите заказ доставки цветов - устройте любимым праздник.

Марія ІСАЧЕНКО,
 Фото автора за з сімейного архіву Хомчуків