на главную
форум
гостевая
контакты
карта сайта
 
Щорс информер времени
Щорський район
  • 85-річчя району
  • Звернення районної ради
  • 65-річчя визволення
  • Органи самоврядування
  • Щорська міська рада
  • Організаціі та установи
  • Прикордонники, митниця
  • Охорона здоров'я
  • Освіта
  • Захищенність
  • Інші установи
  • Підприємства
  • Локомотивное депо
  • Дистанція колії
  • ТОВ МК «Добробут»
  • ТОВ Меблева фабрика
  • Інші піприємства
  • Розвиток, культура, спорт
  • Залучення інвестицій
  • Торгівля і підприємництво
  • Сільське господарство
  • Культура і туризм
  • Спортивне життя

  • меню

    загрузить галерею


    Главная
    Щорс любимый город
    История
    история города Щорс
    Галерея
    фотографии города
    Знаменитости
    известные личности города
    Люди творчества
    творческие люди города
    Статьи, очерки
    нам есть кем гордиться
    Газета "Проминь"
    местное издание
    Помним...
    вечная память
    Справочник
    номера телефонов города
    Чат
    просто поболтать
    Опросы
    мнения и пожелания
    Отдохни
    игры и развлечения

    новости сайта

    погода Щорс

    архив газеты "Проминь"

    архив газеты Проминь

    новости, которые ты пропустил



    читать

    Щорс - тайна гибели

    Пуля для комдива.  Щорс - тайна гибели

    история, которую мы должны знать

    смотреть фильм

    В. Карпенко - Щорс читать книгу

    наши друзья

    города Украины

    PR-CY.ru schors.ru.gg в каталоге Dmoz

    Щорс

    Novym Borovycham pschastylo bilshe


    Новости загрузка новостей...

    Новим Боровичам пощастило більше


      Донедавна пересічний громадянин, що не завдавав собі клопоту вивчати історію району, міг зпрогнозувати, що Старі Боровичі з'явилися раніше, ніж Нові. Тепер варто пересічному громадянину порівняти ці два села, висновок буде однозначний: Старі Боровичі постаріли остаточно. Нові - тримаються. І не дивно: там є школа, а в дитячий садок - черга (нині там виховується більше двох десятків малюків):
       Уже три роки як заклад - на газовому опаленні, - розповідає вихователька Валентина Щербатюк. Завідуюча дитсадком - Ольга Луценко на момент нашого візиту була в райцентрі на нараді. Але все одно, вона ніби не покидала закладу: про що б не говорили, неодмінно згадували про Ольгу Олександрівну. Вона працює в дитсадку практично з дня його відкриття - а це цілих три десятиліття. Від квітів - чи не найбільшого захоплення завідуючої - до солідних запасів на зиму (мають і город, і сад) - усе її заслуга. Бо від душі дбає про дітей, уміє долучити до вирішення дитсадківських проблем і сільську владу, і керівництво спиртозаводу.
      У садочку - дійсно тепло і комфортно. Хлопчиків тут більше. Поводять себе по-джентльменськи. Дівчатка -чемні і чарівні. (Ми приїхали перед сніданком і стали свідками дивної сцени: маленькі господарочки подавали до столу деруни. Були сповнені відповідальності і справжнього жіночого шарму. Маленькі чоловіки сприймали це з належною солідністю і вдячністю).
      Принагідно слід зауважити: кухні належить далеко не остання роль у житті дошкільнят. Формування особистості - хотіли б ми цього чи ні - багато в чому залежить, як буде нагодована ця майбутня особистість.
      Саме цим керується у своїй роботі кухар Галина Шевченко. Більше 20 років вона робить стіл дитсадкі-вських вихованців маленьким щоденним святом. її не обтяжують клопоти задля цього. Скажімо, з молока, яке купують у населення, Галина Федорівна сама виготовляє сметану, сир, варить згущенку. Так, дошкільнята в Нових Боровичах трохи балувані (в гастрономічному відношенні). Але хто сказав, що це - їм на шкоду? А староборовицьких учнів о 7 год. ЗО хв. шкільний автобус збирає по селу, щоб відвезти на заняття у Новоборовицьку ЗОНІ.
      Батьки вдячні, - констатує секретар тамтешньої сільради Алла Шевардіна. Але в її голосі відчувається неприхована ностальгія за минулим. (Алла Анатоліївна 17 років пропрацювала у Староборовицькій школі. Закриття останньої - то досі не затухаючий біль у серці колишньої вчительки). Німі, порожні шкільні стіни здаються напрочуд промовистими: то не село, у якому нема навчального закладу.
      Натомість у Старих Боровичах є перспектива перетворитися у дачне поселення. Близькість до райцентру, непогані землі, річка, ліс приваблюють втомлених міським життям городян: у минулому році було продано більше житлових будинків, ніж у 2007-му.
      - Приїздять покупці не лише зі Щорса, - продовжує Алла Анатоліївна. - Є й з Чернігова, Києва, Москви. Столичний продюсер хотів купити і приміщення школи, та щось не вийшло. Його придбав інший претендент. Сільський бюджет не мав від того жодної копійки.
      Власник поки в селі не з'являється. Як, до речі, і інші, хто придбав будинки. Обійстя заростають бур'янами, від чого вулиці мають занедбаний вигляд.
      Не на користь Старих Борович і порівняння таких закладів соціальної сфери як осередки культури. Ураганом тут дуже пошкодило дах. Коштів вистачило тільки на частковий ремонт, який виявив нові аварійні зони. Під загрозою опинилася бібліотека. На ремонт потрібно не менше 100 тис. грн. Ця сума і в некризовий період видавалася карколомною, а нині - й поготів.
      Разом з тим, у селі непогана художня самодіяльність, є немало талановитих людей, а директор будинку культури -Ніна Лапицька майстер своєї справи. Її колезі з Нових Борович Наталіі Трач пощастило більше. Приміщення будинку культури хоч потроху, та ремонтується. Подією стало переведення його на газове опалення.
      Наталія Михайлівна дуже любить свою роботу, колектив, учасників художньої самодіяльності. Одні з них - члени фольклорного жіночого ансамблю «Народні криниці», інші співають у жіночому вокальному ансамблі «Боровляночка». Є дитячі вокальні гуртки, драматичний, танцювальний.
      Найкращої думки Наталія Трач про керівників гуртків Людмилу Нікуліну. Аллу Лобур, про талановитих односельців Володимира Баса, Марію Лагой-дич, Юлію Лобур, Галину Грищенко, інших. До речі, і старші діти, і чоловік директора будинку культури теж пройшли випробування сценою. А про саму Наталію і говорити нічого: професійна швачка, вона уже в ЗО «з хвостиком» вступила до Ніжинського училища культури і мистецтв, бо понад усе хотілося присвятити себе улюбленій справі. Тепер поєднує обидві спеціальності (керуюча осередком культури і костюмер в одній особі).
      Розповідаючи про соціальну сферу обох сіл, незайвим буде додати, що сільські голови (Наталія Ка-мишна у Нових, Ніна Моцар - у Старих Боровичах) надають багато уваги її розвитку. Але тут, як ніде яскравіше, проявляється результат невідповідності бажань і можливостей.
    Вы можете заказать у наших друзей печать наклеек. Исполнение заказа в кратчайшие сроки.
    Марія ІСАЧЕНКО, фото автора 
    На знімках: у Новоборовицькому дитсадку; 
    голова села Наталія Камишна 
    з соціальним працівником Оленою Гук; 
    директор Новоборовицького 
    будинку культури Наталія Трач; 
    секретар Староборовицької сільради 
    Алла Шевардіна.

    Читай газету



    Щорс - город на Снови

    ↑ Подпишись на новости "Проминь"


    85-річчя району| Звернення районної ради| 65-річчя визволення| Органи самоврядування| Щорська міська рада | Прикордонники, митниця| Охорона здоров'я| Освіта| Захищенність| Інші установи| Локомотивне депо| Дистанція колії| ТОВ МК "Добробут"| ТОВ "Меблева фабрика"| Інші підприємства| Залучення інвестицій| Торгівля і підприємництво| Сільське господарство| Культура і туризм | Спортивне життя |


    главная    гостевая    контакты    карта сайта    наши баннеры
    Copyright © 2008-2011 Щорс любимый город | При перепечатке материалов с сайта активная ссылка обязательна
     
    => Тебе нужна собственная страница в интернете? Тогда нажимай сюда! <=