Melodiya
Від мелодії до мелодії
Цими днями в музичній школі відбувся концерт викладачів Ніжинського училища культури і мистецтва подружжя Оксани і Руслана Синиць. Він став своєрідним звітом колишньої учениці по класу фортепіано Оксани (в дівоцтві Могильної) перед тими, хто 28 років тому ввів її в світлий храм музики.
- Ми не могли не скористатися відвідуванням Оксаною своїх батьків у Щорсі, - говорить директор школи О.В. Свистунова, аби не запросити її виступити перед учнями, їх батьками, педагогами і показати, чого можна досягти наполегливою працею і цілеспрямованістю.
Важко сказати, хто більше хвилювався під час виступу нашої землячки: вона чи її перший педагог Л.В. Зуб. Це Людмила Василівна пам'ятає Оксанку маленькою несміливою дівчинкою, яку вона запримітила на одному із свят у дитсадку, запросила навчатися музиці.
Інтуїція не підвела викладачку. Хоча тоді важко було визначити: чи зможуть ці слабкі дитячі пальчики опанувати складне мистецтво фортепіанної гри. Докладались зусилля, аби правильно поставити і тримати руку на клавішах, розвинути пам'ять.
Окрім обов'язкових за-нять у музичному класі, Оксанка поспішала на додаткові заняття безпосередньо до затишної оселі Зубів. Зараз вона зізнається, як, певно, докучала господарю Івану Івановичу гамами та арпеджіями, які знову і знову примушувала її повторювати педагог, відточуючи техніку гри. І поряд з цим, маючи тонку, поетичну натуру, ненав'язливо, тактовно прищеплювала дівчинці смак до серйозної музики, знайомила із законами мистецтва, аби відчувати безмежний світ багатство художніх образів, інтонацію творів, їх самобутність.
Оксані подобалось бувати в цій дружній родині, де панували затишок, справжня сімейна гармонія і взаємоповага. Тож згодом, коли надійшов час будувати власне сімейне гніздечко, у неї вже сформувались певні критерії.
Йшли роки. Нотну грамотність Оксана опановувала з допомогою педагога Л.І. Улянчич, якій вона теж дуже вдячна. Перші виступи перед слухачами, перші перемоги на конкурсах. Навчання в Чернігівському музичному училищі, а згодом безпроблемний вступ відмінниці навчання до Ніжинського університету на музично-педагогічний факультет. За всім цим - наполеглива праця. Бо тільки вона плюс талант приносять успіх. А він не забарився. Як результат, запрошення на посаду викладача Ніжинського училища мистецтва і культури.
А поряд з цим ще й боротьба за виживання в наш такий непростий час, коли в тарілку не покладеш партитуру п'єси, а треба думати молодій сім'ї Синиць про більш приземлені речі - житло, їжу одяг, виховання сина. Але подружжя вистояло і зробило, як кажуть, самих себе. А це викликає повагу.
Ось вони виходять на сцену актового залу Оксаниної Альма-матер - молоді, вродливі, схвильовані. Перші акорди фортепіано, і м'яко починає спів флейта. Повільно пливе мелодія «Аве, Маріє», тиха, задумлива. Скільки чарівності, вишуканості, справжньої неземної краси в цій молитві!
Потім звучатимуть п'єси окремо для фортепіано і в дуеті із флейтою невмирущих Рахманінова, Шопена, Баха. Ревуцького. Оголошуючи черговий твір, конферансьє Н.Ф. Лашук екзаменує присутніх, спитавши, що означає назва «Скерцо». І справді п'єса звучить як добрий жарт, пустощі. А у творі композитора С.Василенка «В лісі» виразно відчувались можливості флейти наслідувати пташиним голосам, їх переливам і трелям.
Високу майстерність справжнього віртуоза продемонструвала Оксана, ви¬ конуючи «Тарантелу» Ф.ЛІста. Складні пасажі, не по-жіночому сильні акорди, чистота інтонації. Іскрометна мелодія шириться, заповнює зал потужністю звучання. Одухотворено, пристрасно, натхненно. І йде від серця до серця.
Гучні оплески, букети квітів, сльози у виконавиці, і у слухачів. І щира подяка за спілкування із нетлінною класикою.
Марія ЛУКАШОВА
Мы дарим Вам подарки
 Агробізнес |
 СВК "Райдуга" |
алюминиевые вентилируемые фасады
