Hliboroby
«Хай рясно колоситься хліборобська нива», - зичить своїм колегам заступник голови райдержадміністрації, начальник управління агропромислового розвитку РДА Іван ОРДА.
-Вітаю Вас, Іване Григоровичу, а разом і всіх аграріїв району з професійним святом. Хліба легкого не буває, але цього року нива була щедрою на віддачу. Чи задоволені селяни результатами своєї праці?
Сільськогосподарськими підприємствами району за 10 місяців вироблено і валової продукції на 15203 тис. грн., що становить 157 відсотків до відповідного періоду минулого року. Тваринницька галузь принесла 9015 тис. грн. (185%), рослинництво - 6188 тис. грн. (125%). Продукції сільського господарства реалізовано на 12151 тис. грн., а державна підтримка за цільовими програмами склала вцілому 1641 тис. грн. Збільшено обсяги інвестування галузі, спрямовані на придбання машин та обладнання. Сільгосптехніки куплено на 4494 тис. грн., що в 2,4 раза більше торішнього (76 відсотків припадає на СТОВ «Щорссільгоспсервіс»). Зарплата штатних працівників зросла проти торішнього на 57 відсотків. На 67 відсотків проведені виплати орендної плати за земельні паї та ділянки. Із нарахованих 897 тис. грн. орендної плати виплачено 601 тис. грн.
Читач цього номеру газети може переконатися, що сільгосппідприємства нині мають значні напрацювання і є привід гордитися результатами виробничої діяльності. Зібрано 18639 тонн зернових і зернобобових, отримано 20,3 цн з кожного гектара, що на 5,2 цн більше торішнього. Усе це - за рахунок дотримання технологічних вимог посіву та високопродуктивного насіння. Розвиваємо власне насінництво.
Озимі на зерно під урожай наступного року посіяли високорепродукційним насінням і в оптимальні строки на площі 6155 га (162% до прогнозу й на 17% більше торішнього). Однак наші напрацювання перекреслила нинішня криза в країні й світі. Дуже складною залишається ситуація на ринку зерна, та попри це, озимини в господарствах посіяно на 1 тис. га більше, ніж у минулому році. А за два останні роки посівні площі зросли майже вдвічі.
- Втім, занепокоєння викликає не лише ринок зерна. У чому Ви бачите вихід із скрути?
Дійсно, тенденція до зниження цін на м'ясо та іншу сільгосппродукцію не додає оптимізму. Безумовно, слід дбати про її якість. Але аграрії як товаровиробники заслуговують на більш поштиве ставлення заготівельників. За натурою я оптиміст і за будь-яких обставин намагаюся вишукувати позитивні моменти. Селяни добре попрацювали, отримали урожай, а жити як? Ціни на зерно сміхотворні, обігові кошти мізерні, кредитування недоцільне. Між тим, гострою залишається потреба оновлення машиннотракторного парку. Такі керівники і власники сільгоспформувань як Г.Н. Божок, О.Д. Веселий, В.Г. Кузьменко, С.Г. Бобровник, А.П. Ігнатенко, Н.П. Коваленко раніше використовували першу можливість для придбання техніки. Зараз це проблематично.
Багато хто запитує: куди подіти зерно, що виростили? А вихід простий - переробляти на комбікорм, згодовувати ВРХ, а за вирощене м'ясо одержувати гроші. Без тваринницької галузі сільське господарство не має перспектив. Замкнутий цикл рослинництво-тваринництво не новий і завжди виправдовував себе.
У тваринництві району намітилася тенденція до стабілізації, господарства взяли курс на збільшення поголів'я. Цьому сприяє державна підтримка. Наростили молочну череду псп ім.Ватутіна, «Рогізківському», ім.Щорса, «Прогрес», «Промінь», «Турчанка» та інші. Керівники розуміють, що майбутнє за великотоварними тваринницькими підприємствами. Про ефективність ведення галузі свідчить те, що за десять місяців на 16 відсотків більше торішнього вироблено молока. Продуктивність кожної корови зросла на 109 кг. Цілком реальним є завдання до кінця року подолати планку в 2,5 тис. кг молока на корову в середньому по району. Суттєве зменшення реалізації м'яса худоби (63 відсотки до минулого року) свідчить про те, що вроблене не «проїдаємо», а намагаємося наростити.
- Усе в більше господарств нашого району приходять інвестори. Це не може не хвилювати селян, адже саме з ними вони пов'язують свої надії на краще. На жаль, на контакт із редакцією ідуть далеко не всі інвестори. Як Ви, Іване Григоровичу, бачите цей процес?
Украсить свой рабочий стол, Вы сможете после того, как скачаете обои для рабочего стола бесплатно и будете в восторге.
- У районі починають заявляти свої права декілька інвестиційних компаній, які (з їх слів) прийшли із серйозними намірами. Але водночас з'являються люди, які займаються «дерибаном» землі й прибутки планують за рахунок продажу прав оренди. Висновок один: із інвесторами слід бути уважними й обережними як керівникам сільгоспформувань, так і органам місцевої влади. Бо за красивими словами іноді важко розгледіти справжні наміри. Адже ми несемо відповідальність і перед людьми, які тут проживають, і перед інвесторами. Кількість орендованих земель зростає з кожним роком. Потрібно, щоб паралельно зростало їх використання за призначенням. А можливим це стане тоді, коли вдосконалиться наше законодавство щодо використання землі. Поки що про жодного з наших інвесторів не можу сказати нічого ні поганого, ні доброго. Хочу лише сподіватися, що всі вони принесуть на щорську землю позитивні зміни.
У переддень Дня працівників сільського господарства щиро вітаю своїх колег, усіх ветеранів полів і ферм, керівників сільгоспформувань з нашим спільним святом. Хай рясно колоситься хліборобська нива, хай достаток, спокій і щастя панують у кожній оселі, міцного здоров'я вам, морального й матеріального задоволення від праці, радості від буття.
- Дякую за інтерв'ю.
Розмову вела
Валентина ВОЛОКУШИНА
 Агробізнес |
 СВК "Райдуга" |
